Web3: майбутнє чи фантазія?

Що таке Web3

У централізованого інтернету Web 2.0 є низка вагомих недоліків. Вони привели до пошуку альтернативного варіанта — по-справжньому вільного інтернету Web 3.0. Як розвивався інтернет, особливості концепції “нового” інтернету та які проблеми він може вирішити — про все розповідаємо у матеріалі.

* Що таке Web 3.0? Це нова концепція інтернету, основою якої стануть децентралізація, відсутність єдиного центру контролю та цензури. Цим відрізняється концепція Web 3.0 від сучасної версії — Web 2.0. 

Hello, world: коротка історія інтернету

Web 1.0

Історія інтернету починається з 70-х років, коли американський уряд вирішив захистити ядерну зброю від злому. Для перестрахування вони створили децентралізовану систему, щоб поділити управління між кількома комп’ютерами. 

До 1990 року інтернетом користувалися лише вчені. Але все змінилося, коли з’явилися перші браузери — Internet Explorer і Mosaic. 

Спочатку Web 1.0 не називався так. Коли з’явився Web 2.0, так назвали все, що було до нього. Тоді інтернет був набором статичних сайтів з інформацією. Можна було завантажити книги, музику та фільми, почитати статті чи новини. 

Особливості web 1.0: 

  1. Децентралізація — працював на комп’ютерах звичайних користувачів.
  2. Відкритий вихідний код — кожен міг створювати сайти, але для цього потрібні були певні технічні скілли.
  3. Доступний лише для читання — виходячи з попереднього пункту, більшість користувачів були лише читачами.

Web 2.0

Ви знаєте, що було далі: мережа стала більшою і швидшою. Тепер нею користуються мільярди людей та проводять в інтернеті 80% свого дня. Опублікувати щось в інтернеті стало просто, жодних особливих технічних умінь більше не потрібно. Тому кількість авторів контенту зросла, як і інструментів для його створення.

Головна відмінність web 2.0 від попередньої версії — у появі соціальних мереж. Тепер інтернет крутиться навколо світових гігантів на кшталт YouTube та Twitter, залучаючи все більше користувачів та творців контенту. Кожен може знайти щось для себе.

Що змінилося?

  • Мобільні телефони. Завдяки їм ми можемо бути в мережі не кілька годин на день, а цілодобово. А повідомлення мотивують нас заходити у додатки частіше.
  • Соціальні мережі. Інтернет перестав бути анонімним. Наприклад, Facebook стежить, щоб в однієї людини був тільки один обліковий запис і перевіряє особистість користувача, щоб уникнути фейку. Тому компанія знає все про своїх користувачів.
  • Хмарні технології. Завдяки їм не потрібно створювати свою інфраструктуру, адже її можна орендувати в Amazon, Google або Microsoft. Це здешевлює розробку, тому цей варіант часто вибирають творці продуктів.  

З цього випливає: інтернет став централізованим. Тепер це набір замкнутих систем, що взаємодіють один з одним.

Чим більше людей користується мережами, тим ціннішими для суспільства ці мережі стають. Наприклад, мама завантажила Viber, щоб спілкуватися зі своїми друзями, ви завантажуєте його, щоб мати можливість спілкуватися з нею. І так далі, поки непомітно додатком не користуватимуться всі. І ви вже втягнуті у систему.

В епоху Web 2.0 користувачам важливий розмір мережі — кількість її користувачів. Стартапи не можуть змагатися з гігантами, якими користуються усі ваші друзі.

За безплатне використання та “покращення користувацького досвіду” ми платимо своїми особистими даними. Адже це дозволяє підлаштувати алгоритми так, щоб ми більше часу проводили в додатках. Це дає корпораціям контролювати наші розмови, пошукові запити, споживаний контент та дані, щоб заробити ще більше грошей.

Недоліки Web 2.0

  • Боротьба за увагу

Спочатку в інтернеті не передбачався економічний обмін між компаніями та користувачами. Тому схема заробітку була такою: компанії давали користувачам безплатний доступ до контенту та запускали рекламу, щоб її неможливо було пропустити.

Головна валюта мережі — увага користувача. Сайти постійно змагаються за користувача, видаючи контент, який може зацікавити його та мотивувати на потрібну дію. 

  • Користувач не володіє контентом, який він створює

Їм володіють корпорації: усім завантаженим вами контентом, даними профілів, вашими поведінковими звичками. Все це копіюється на сервери компанії, адже на цьому можна заробити. Рекламодавці готові платити за інформацію про нас, щоб робити більш персоналізовану рекламу. 

Але є вигода і для самих користувачів: соціальні мережі дозволяють нам набирати аудиторію, підвищувати репутацію та розширювати контакти. Тобто підвищувати свій соціальний капітал, який можна монетизувати. Але якщо ви вийдете із цієї системи, то втратите і дохід, і підписників. Адже все належить платформі, а не вам. Тому користувачі продовжують грати в цю гру, а компанії — заробляти.

  • Обмеження доступу та цензура

Майже 90% Інтернету працює на серверах чотирьох найбільших хостинг-провайдерів. На серверах цих провайдерів працюють багато сайтів і програм, якими ми постійно користуємося. Скористатися ними можна через браузер або встановивши їх із магазинів додатків, якими також володіють провайдери.

Це дозволяє їм контролювати доступ до ресурсів. Наприклад, дає легко забанити неугодного користувача, сайт або програму. А також обмежити доступ користувачам певного регіону чи країни.

  • Високий ризик хакерських атак

Враховуючи централізоване зберігання даних, зламавши один сервер, можна отримати доступ до великої кількості облікових даних.

Концепція Web 3.0

Враховуючи кількість проблем та питань, що виникли через централізований Web 2.0, спроба повернутися до децентралізації була очікуваною. Web 3.0 ще не реалізована, тому до кінця невідомо, що вона буде собою представляти. Але в першу чергу, від Web 3.0 чекають на децентралізацію. І досягти цього передбачається, використовуючи блокчейн.

Поки що складно сказати, як це буде реалізовано насправді. Не факт, що звичайні користувачі зможуть довіритися невідомому їм блокчейну. Але ця технологія дозволить зберігати дані не в хостинг-центрах корпорацій, а на пристроях користувачів — нодах. Блокчейн дозволяє розгортати ноди та керувати ними всім охочим. Сервіси будуть розташовані скрізь і ніде одночасно.

Для прикладу можемо взяти концепцію децентралізованих додатків — DApps.

DApps — головний термін у Web 3.0

Розглянемо на прикладі сервісу Instagram. Ми заходимо в додаток і постимо фотографію. Вона надсилається на сервер додатку, який обробляє дані за допомогою своїх алгоритмів. Цей сервер знаходиться десь у певному місці, тобто зберігається централізовано.

Якщо говорити про децентралізовану програму, то ваші дані зберігатимуться не на окремому сервері, а в блокчейні. Тобто дані будуть на нодах, яких може бути дуже багато, вони розкидані світом і ними володіють різні люди. Коли дані додаються, вони копіюватимуться у всіх нодах. Це убезпечить дані та не дасть їх скомпрометувати.

Переваги Web 3.0

Крім децентралізації, у використання блокчейну є й інші переваги. Наприклад, всі дані в мережі та взаємодію між користувачами можна токенізувати. Можна виділяти частину потужності свого пристрою під блокчейн та отримувати токени за це. Ще це дасть:

  1. Можливість відмічати унікальний контент. Це дозволить уникнути копіювання інформації, щоб було легше знайти її першоджерело. 
  2. Нові можливості заробітку у мережі. Це може бути й оплата авторам статей, відео та іншого контенту, та користувачам за його перегляд.

Децентралізація допомагає авторам контенту — дає можливість монетизації без надання персональних даних. Тобто дозволяє мережі бути анонімною. При цьому власниками контенту залишаються його автори.

Також зберігання даних на безлічі пристроїв дозволить підвищити швидкість роботи мережі. 

Що дає Web 3.0?

  • відсутність центрального регулювання зменшить цензуру та підвищить свободу слова користувачів;
  • підвищення відмовостійкості та безпеки даних, оскільки додатки розміщені на різних нодах;
  • можливість монетизації своєї присутності у мережі не тільки компаній, а й користувачів.

Які перешкоди можуть бути:

Складність реалізації концепції нового Інтернету може бути у необхідності перегляду стека Інтернету і протоколу World Wide Web. Для цього знадобиться час, тому що під це підв’язаний весь світ.

Інша проблема в тому, що для переходу потрібно розібратися, як працює технологія. Щоб користуватися технологією, потрібно буде перейти на криптосервіси, генерувати спеціальні ключі та встановлювати DApps. Багато користувачів можуть не захотіти морочитися з цим, поки не зрозуміють всі переваги Web 3.0.

Web 3.0: майбутнє чи фантазія?

Web 3.0 — концепція, яка розв’язує проблеми глобальної мережі. Вона передбачає децентралізацію, анонімність, безпеку та свободу слова. Концепція поки що не реалізована і точно потребує часу. Навряд чи її вдасться впровадити одномоментно, оскільки на Web 3.0 необхідно буде перевести весь світ. Швидше за все, вона впроваджуватиметься поступово, паралельно використовуючи звичну нам Web 2.0. Це те, що чекає на нас у майбутньому: нехай не відразу і не в такому вигляді, але світова спільнота не залишить пошуки вирішення недоліків Web 2.0.

Залишити відповідь

Дякуємо, що поділились