Manjaro vs Ubuntu: порівняння популярних дистро

Manjaro vs Ubuntu

У Linux вже понад 600 доступних дистрибутивів, і це не межа. Кожен з них відрізняється рівнем продуктивності, стабільності, доступності програмного забезпечення або певною функцією, що недоступна в іншому дистро. У цій статті ми зосередимося на порівнянні Manjaro та Ubuntu. 

Коротко про Manjaro Linux

Manjaro — це відносно новий дистрибутив Linux, заснований на Arch Linux. Його створили професійно, щоб забезпечити всі функції Arch Linux зі значним акцентом на стабільності, безпеці, доступності та загальній зручності для новачків, які тільки починають працювати з системами Linux. Користувачі Manjaro отримують переваги від передового ПЗ та автоматизованих інструментів, які вимагають менше ручного втручання. На наш суб’єктивний погляд, не рекомендуємо використовувати Manjaro як сервер; найкраще юзати його для особистих цілей.

Коротко про Ubuntu

Ubuntu — популярний дистрибутив Linux на базі Debian. Ubuntu поставляється в трьох різних версіях: десктопна (для ПК), для сервера і ядро для IoT. Це популярна операційна система, яка використовується в хмарних обчисленнях і пропонує підтримку OpenStack. Якщо ви шукаєте хороший десктопний дистрибутив Linux, тоді Ubuntu безумовно для вас. Дистро славиться досить великою спільнотою, де можна знайти розв’язання будь-яких питань.

Порівняння Manjaro та Ubuntu

Для початку порівняємо основні параметри Manjaro та Ubuntu:

Менеджери пакетів

Менеджери пакетів у Linux дозволяють користувачам керувати встановленим програмним забезпеченням, дозволяють легко інсталювати нове ПЗ, а також застосовувати різні оновлення, в тому числі й вже встановлених пакетів.

Ubuntu використовує менеджер пакетів APT, отриманий від Debian. Manjaro, з іншого боку, використовує менеджер пакунків Pacman, отриманий від Arch Linux. Синтаксис цих двох менеджерів пакетів може відрізнятися, але загальна функціональність однакова. Обидва можуть встановлювати нові пакунки, застосовувати оновлення та шукати певні пакети.

Основна відмінність між цими двома менеджерами пакетів полягає в репозиторіях, які вони використовують, щоб отримати ПЗ. Ubuntu має багато програм, що доступні за замовчуванням. Користувачі також можуть встановлювати паки від незалежних розробників через персональні архіви пакетів (PPA). Попри те, що це чудова функція, вона не конкурує з Manajaro, який має доступ до Arch User Repository (AUR). Якщо ви шукаєте пакет, якого немає в офіційному репозиторії Manjaro, велика ймовірність, що він доступний в репозиторії Arch User. Такі паки набагато простіше обслуговувати, ніж PPA в Ubuntu, де ви легко можете знайти помилки.

Крім усього вищесказаного, обидві операційні системи використовують незалежні від розподілу формати пакетів, такі як Snap і Flatpak.

Цикли випуску

Цикли випуску цих дистрибутивів дуже відрізняються. Manjaro — забезпечує безперервні оновлення, і користувачам не обов’язково щоразу завантажувати нову версію дистро. Все, що вам потрібно зробити — переконатися, що система оновлена ​​за допомогою менеджера пакетів Pacman. Відтак, ви завжди матимете останню версію Manjaro на вашому ПК.

В Ubuntu все інакше. Команда Canonical робить нові випуски LTS (довгострокова підтримка) кожні два роки. Релізи LTS мають привілей підтримки та оновлень протягом наступних п’яти років. Крім того, Canonical випускає проміжні випуски кожні пів року, які підтримуються лише протягом дев’яти місяців. Ці проміжні випуски містять останні оновлення та функції Ubuntu.

У цих двох моделей випуску є свої плюси й мінуси. Безперервні оновлення гарантують вам доступ до найновіших передових технологій. Однак є але. За усіма цими новаціями складно прослідкувати, чи все працює як треба. Тому якщо вам важлива стабільність, вам слід акцентувати на випусках LTS в Ubuntu.

Процес оновлення Ubuntu може бути тривалішим, ніж у Manjaro, але він безболісний 🙂  Завдяки задокументованим графікам випуску користувачі знають, коли очікувати наступного оновлення. Крім того, користувачам гарантовано постачають перевірені, стабільні та надійні випуски дистро.

Налаштування та зручність

Коли ви вперше встановите будь-який з цих двох дистрибутивів, ви побачите кілька програм за замовчуванням, як-от текстовий процесор, інтернет-браузер, клієнт електронної пошти тощо. Однак Manjaro запозичує ще одну чудову функцію від Arch Linux і постачається з набагато меншою кількістю попередньо встановлених паків. Це спонукає користувачів встановлювати лише потрібне програмне забезпечення та застосовувати свої налаштування.

Як і більшість інших дистрибутивів Debian, Ubuntu надає користувачам додатковий рівень зручності, забезпечуючи набагато більше попередньо встановлених програм. Це може бути чудово для тих, хто вперше починає працювати з Linux.

Що стосується зручності використання, Ubuntu набагато простіший у використанні та рекомендується для початківців. Однак Manjaro пропонує набагато швидшу систему та більш детальний контроль.

Середовища робочого столу

Щодо середовищ робочого столу, немає однозначного переможця. Ubuntu поставляється з GNOME за замовчуванням, але ви можете додати інші середовища робочого столу і легко перемикатися між ними. Manjaro Linux дає вам можливість вирішити, яке середовище ви хочете обрати. Просто завантажте файл налаштування ISO, серед них XFCE, KDE, GNOME, i3, Cinnamon тощо.

Manjaro та Ubuntu: висновок

Ці два дистрибутиви повністю відповідають потребам різних груп людей. Якщо ви прагнете детального налаштування та доступу до пакетів AUR, Manjaro — чудовий вибір. Якщо ви хочете більш зручний і стабільний дистрибутив — виберіть Ubuntu. Це також чудовий вибір, якщо ви тільки починаєте працювати з системами Linux. 

Що Manjaro, що Ubuntu однаково високо оцінені експертами, і ви не помилитеся, обравши будь-який з них. Головне — спирайтесь на ваші потреби під час вибору дистрибутиву. 

Manjaro чи Ubuntu, що краще для вас? Напишіть у коментарях.

Добавить комментарий

Спасибо, что поделились