Що робити, якщо став свідком воєнних злочинів?

За 74 дні війни російська армія вчинила понад 10 400 воєнних злочинів. Але їх кількість зростає з кожним днем. Для росії воєнні злочини — звичайна справа, яка довгий час сходила їм з рук. Їх військові так поводились у Чечні, Грузії, Молдові, а тепер продовжують в Україні. 

Зараз наш обов’язок — повідомляти про злочини військових рф, якщо ми стали їх свідками чи жертвами. Так ми зможемо притягти винних до відповідальності та показати справжнє обличчя ворога. Щоб увесь світ не сумнівався у тому, чим росія є насправді.

Які дії належать до воєнних злочинів, як та куди про них повідомляти — читайте у матеріалі. 

Що таке воєнні злочини? 

Поняття про воєнні злочини з’явилося наприкінці ХІХ століття. Тоді країни вирішили: якщо війна неминуча, то її необхідно хоча б гуманізувати. Так можна було уникнути жертв хоча б тих, хто не бере участі у воєнних діях. 

Так ще у 1899 та 1907 роках було укладено дві Гаазькі конвенції, які визначали закони та звичаї війни.

У 1949 році були підписані Женевські конвенції, які визначали правила поводження з пораненими, військовополоненими та правила захисту цивільного населення. Пізніше було підписано додатково три протоколи.

Ці документи — складові міжнародного гуманітарного права. Їх порушення і є воєнним злочином. 

Важливий момент: у воєнних злочинів немає строку давності. Це означає, що їх розслідують незалежно від того, коли ці злочини було скоєно та притягнуть винних до відповідальності. Але якщо ви стали свідком чи жертвою воєнного злочину — не затягуйте та повідомляйте про нього негайно.

Чому важливо одразу повідомляти? 

В цьому ділі важливі усі деталі та докази. Якщо відтягувати із повідомленням про злочин, ви можете забути важливі деталі або випадково видалити фото чи відео докази. Це ускладнить розслідування, бо ваші докази будуть слабшими.

Якщо розглядати ситуацію з пошкодженим майном, для відшкодування буде проводитись оцінка майна для визначення збитків. Чим більше часу пройде з моменту скоєння злочину, тим важче буде провести оцінку. 

Також з плином часу кількість звернень зростатиме, через що розслідування може затягнутися. 

Документування воєнних злочинів російських військових потрібно для того, щоб світ мав реальне уявлення щодо війни в Україні. Маючи незаперечні докази їх звірств, для інших країн стає очевиднішою необхідність допомагати нам у цій війні. Їхнє населення має бачити, чому важливо відмовлятись від російських нафти та газу, чому потрібно вводити більше санкцій та бойкотувати компанії, що не припинили роботу в росії.

Про які воєнні злочини повідомляти?

Найпоширеніші воєнні злочини, до яких вдаються російські військові:

  • Використання забороненої зброї. Фосфорні та касетні бомби, хімічна зброя — це все сюди. А ще зброя чи постріли невибіркового характеру, що означає враження всього навколо. Наприклад, розстріли цивільних машин без розбору — воєнний злочин.
  • Зірвання евакуацій та гуманітарних коридорів. Умисне завдання ударів по гуманітарних коридорах, колонах евакуації, гуманітарному вантажу чи вантажу, позначеному червоним хрестом.
  • Напади на цивільне населення, що не бере участі у воєнних діях вважається злочином. Тортури, ґвалтування, вбивство, незаконна депортація, примус до служби у збройних силах ворога. 
  • Обстріли цивільних об’єктів, необхідних для підтримки життєдіяльності. Це про воду, газ та електрику. Тож обстріли ТЕЦ — злочин.
  • Знищення культурних цінностей і релігійних установ. Заборонено знищення пам’ятників архітектури, мистецтва, історії та інших цінностей, що належать до культурної спадщини народу, а також місць їх збереження. Знищення музеїв, бібліотек, церков, театрів — воєнний злочин. 
  • Сексуальне насилля. Це не тільки про зґвалтування та примус близьких родичів ставати свідками зґвалтування. Роздягнути людину та тримати її голою теж належить до сексуального насилля.
  • Доведення до голоду. Якщо людям обмежують доступ до їжі та води, не дають необхідні ліки — це воєнний злочин.
  • Використання цивільних об’єктів як військових чи їх обстріл. Не можна використовувати школи чи дитсадки як військову базу чи розміщувати техніку біля житлових будинків. Обстрілювати цивільні будинки — заборонено. Стріляти по них у відповідь дозволяється, але навіть у цьому випадку оцінюватиметься пропорційність цієї відповіді.

Все це — воєнні злочини, про які ми часто чуємо у новинах чи читаємо в історіях жертв. Якщо ви стали свідком чи жертвою перелічених злочинів — повідомте про це.

Наприклад, якщо:

  • вас поранено внаслідок обстрілів чи ви бачили як окупанти ранили та вбивали цивільних;
  • у вашому дворі чи у дворі знайомих розташовувалася російська техніка;
  • ви бачили як військові рф перевдягалися у цивільне чи у форму ЗСУ;
  • стали свідком обстрілів пологових будинків, лікарень чи дитячих садків; 
  • ви стали жертвою мародерства з боку російських військових;
  • вам відомо про те, що росіяни брали в заручники мерів або представників органів влади та вимагали перейти на бік окупанта.

Кого повідомляти?

Тут є декілька варіантів: 

  1. Заповнити форму на сайті War Crimes, який запустив Офіс генпрокурора;
  2. Заповнити форму на сайті Міністерства юстиції України;
  3. Надіслати інформацію про злочин через телеграм-боти @tribunal_ua_bot від Центру протидії дезінформації, @stop_ru_aggression_bot від Офісу Омбудсмена чи @Inf_Center_bot Державної прикордонної служби; 
  4. Повідомити на гарячу лінію СБУ;
  5. Надати інформацію через спеціальний сайт для збору доказів воєнних злочинів;
  6. Подати заяву безпосередньо до правоохоронних органів: Нацполіції, прокуратури, Держбюро розслідувань та навіть НАБУ. Якщо ви перебуваєте в іншій області, а не в тій, де ви стали жертвою чи свідком воєнного злочину — нічого страшного, звертайтесь там, де ви зараз перебуваєте.

Зокрема, деякі країни Європи відкрили власні кримінальні провадження щодо воєнних злочинів росії. Це Франція, Литва, Латвія, Польща, Естонія, Швеція та Німеччина.

Які докази надсилати?

Ви маєте надати детальну інформацію про те, що трапилося. Опишіть, що саме сталося, де це сталося та зазначте дату події. Якщо є інші постраждалі чи свідки — вкажіть інформацію і про них. 

Якщо ви запам’ятали обличчя злочинця чи шеврон на рукаві — опишіть їх. Можливо, ви запам’ятали техніку, якою користувалися військові — повідомте і про це. Забагато інформації в такому випадку не буває.

Також необхідно описати наслідки дій російських військових. А ще додати фото- чи відеодокази, якщо вони є.

Фото та відео відіграють у розслідуванні дуже важливу роль. Але тут є деякі правила. Такі матеріали вважаються доказом лише тоді, коли у вас є пристрій, на який їх зробили. Необхідна інформація про людину, яка їх знімала та підтвердження того, що воно не змонтоване.

Ніяк не редагуйте фото- та відеодокази: не накладайте текст чи фільтри. Це змінить метадані контенту, через що надані вами файли не вважатимуться доказом.

Коли записуєте відео озвучте дату, час, місце та розкажіть, що саме ви знімаєте. Якщо є можливість, не поспішайте при записі відео, щоб можна було розгледіти те, що ви знімаєте. Якщо ви зняли подію, то зніміть ще і її наслідки.

Якщо ви робите фото, фотографуйте з різних ракурсів та відстані — так, щоб були загальні фото та детальні. 

Якщо ви переживаєте за зберігання таких файлів у себе на смартфоні, можна використовувати програму Eyewitness. Це програма, де ви можете робити фото, які зберігаються не у вашу галерею, а на сервери програми. При цьому зберігаються необхідні для суду метадані. Міжнародний кримінальний суд, який займається воєнними злочинами, вважає такі докази надійними.

Висновок

Тепер ви знаєте, наскільки важливо повідомляти про воєнні злочини та як правильно їх документувати. Але головне, про що треба пам’ятати — це про власну безпеку. Не робіть фото чи відео, якщо це загрожує вашому життю. В такому випадку краще запам’ятати якнайбільше деталей та ретельно їх описати як тільки опинитесь у безпеці. 

Сподіваємось, що ця інформація вам не знадобиться, але ми маємо бути готовими до всього. 

Не втрачаємо бойовий дух та віримо в кожного, хто боронить Україну на своєму фронті!

Добавить комментарий

Спасибо, что поделились