Копірайт & копілефт: дві сторони однієї медалі
Що робити людині, яка винайшла щось нове? Бігти й патентувати своє відкриття, інакше злий і жорстокий світ скопіює, поширить, змінить. Після отримання патенту винахід можна використовувати тільки зі значком «с» як доказ того, що цей матеріал належить конкретному автору.
Це класичний алгоритм дій, прийнятий у всьому світі. Однак, є й винятки, наприклад, концепція вільного розповсюдження ПЗ, автором якої є Річард Столмен.
З чого все починалося
Довге волосся, борода, добродушна посмішка — на перший погляд, нічого спільного зі знаменитим програмістом, який чотири рази був ушанований ступенем доктора наук. Однак, це не головне досягнення Річарда Столмена. У світі ІТ-технологій його знають насамперед як прихильника вільного розповсюдження ПЗ, автора концепції копілефту.
У 80-хх роках ХХ століття в хакерській спільноті, до якої належав Столмен, почало з’являтися дедалі більше розбіжностей між великими компаніями і програмістами. Можливість змінювати вихідний код від користувача до користувача стала серйозною проблемою для виробників комп’ютерних систем. Оскільки код переходив з рук у руки, його легко могли використовувати конкуренти. Щоб запобігти цьому, компанії закрили доступ до вільного ПЗ, тим самим зробивши копіювання неможливим. На вироблену продукцію стали поширюватися авторські права.
Такий стан справ влаштовував не всіх. Поки незадоволені забороною на зміну і копіювання файлів думали, що робити, Столмен вирішив діяти. Для нього справжнім ударом став той факт, що компанія AT&T, яка мала права на ОС UNIX, у 1982 році зробила продукцію платною.
У 1983 році Річард Столмен розпочав роботу над новим проєктом GNU. Ця абревіатура є скороченням від слів GNU’sNot UNIX, що в перекладі з англійської означає «GNU — це не UNIX». План був такий: створити вільне ПЗ, щоб кожен користувач міг налаштувати систему на свій розсуд.
Річард Столмен — засновник руху вільного ПЗ, проєкту GNU.
Копілефт: історія терміна
Свобода без обмежень — це основний постулат, на якому базується концепція копілефту, кінцева мета проєкту GNU, життєве кредо самого творця. За словами Столмена, використання ОС із закритим вихідним кодом призведе до того, що люди стануть в’язнями програм, з якими вони мають справу.
У 1985 році було опубліковано Маніфест GNU. Згідно з цим документом, ПЗ може бути вільним у тому разі, якщо воно відповідає таким основним «свободам»:
- свободі запуску програми для будь-яких цілей;
- свободі вивчення принципу роботи програми та внесення змін;
- свободі створення і копіювання продукту з метою допомогти іншим;
- свободу вдосконалювати програму, публікувати свої напрацювання, щоб ними могло скористатися суспільство.
Річард Столмен не збирався зупинятися на досягнутому. У 1985 році він створив некомерційну організацію Free Software Foundation, яка була покликана підтримувати розробників вільного ПЗ.
Одразу після цього Столмен створює ліцензію на вільне програмне забезпечення під назвою «Універсальна суспільна ліцензія GNU». Вона базується на концепції авторського права — необмеженого права копіювання та внесення змін до програми, створення власних версій та їх розповсюдження.
Диво сталося 1991 року, коли фінський програміст Лінус Торвальдс, використовуючи засоби розробки ГНУ, створив ядро для ОС. Незабаром світові було представлено вільне ПЗ — Linux, примушуючи світову спільноту зробити важкий вибір між зручністю звичної обмеженості та можливостями відкритого доступу до вихідного коду.
Свобода без обмежень?
Згідно з концепцією копілефту, кожен має можливість написати унікальний код, поширюючи його на комерційній основі. Однак, закривати доступ, обмежувати копіювання коду, при цьому оголошуючи себе його власником, — усе це порушення авторського лева. Можна розглядати копілефт як протилежність копірайту.
Попри деякі мінуси, вигоди копілефту очевидні. Це:
– поле для власних винаходів і розробок без ліцензійних платежів;
– створення власної ОС, що на 100% відповідає потребам компанії або конкретної людини;
– можливість отримати прибуток від продажу своїх напрацювань.
Поняття копірайту, захищеного авторського права, знайоме людству з давніх часів. Історія копілефту налічує всього кілька десятків років. Її автору, Річарду Столмену, довелося не раз доводити свою правоту перед світовою громадськістю. Часом йому доводилося нелегко, але він не здавався. І виграв.
Сьогодні у світі близько 20% користувачів віддають перевагу Linux. З кожним роком кількість прихильників вільного ПЗ зростає, що цілком виправдано, адже свобода думки і дії була і буде найціннішим, що є у людини.