IBM PC 40 років по тому: комп’ютер, що змінив правила гри

Intel 8088, 16 кБ оперативної пам’яті з можливістю розширення до 256 кБ, відсутність жорсткого диска та рекламна кампанія з Чарлі Чапліном. Так, мова про персональний комп’ютер, який здійснив переворот в промисловості.

Цей комп’ютер було створено 40 років тому компанією IBM. Точною датою появи IBM PC вважається 12 серпня 1981 року, коли компанія анонсувала його випуск. Але фактично у продаж ця модель надійшла лише у жовтні. Тоді ж з’явилися перші огляди в пресі.

IBM PC — не перший ПК в історії. Він не був і найдешевшим чи найпотужнішим. Але саме його винахід змінив індустрію і вплинув на все сучасне суспільство.

Ідея персонального комп’ютера з’явилася наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років. На той час комп’ютери коштували в кращому випадку сотні тисяч доларів, могли займати цілий поверх будівлі та потребували кілька користувачів для роботи. Тому ними користувалися лише у чималих компаніях із великою кількістю співробітників.

Виробники комп’ютерів шукали способи здешевити, зменшити їх і зробити доступними для широкої аудиторії. Вони уявляли майбутнє з кишеньковими обчислювальними машинами, які зможуть допомагати із щоденними завданнями на кшталт написання списку покупок. Комп’ютери розмірами у мінімум одну кімнату точно не використовувалися для таких цілей.

Про IBM та ринок

В епоху великих комп’ютерів американська корпорація IBM лідирувала на ринку. Почалося це з першої лампової машини IBM-701, випущеної 1952 року. А продовжилося створенням System 360 1964-го.

* System 360 — перша серія комп’ютерів, що масштабуються, сумісних з обладнанням інших виробників. Вона стала популярною, і цим встановила стандарт байта, що складається з 8 бітів.

Ще, у вересні 1957 року компанія випустила IBM 610 Auto-Point Computer. Він вважається одним із перших персональних ПК, у тому сенсі, що передбачається для одного користувача та управляється клавіатурою. Комп’ютер розробив Джон Ленц із Колумбійського університету, в лабораторії Watson Lab, що належить IBM.

Машина була досить невеликою і без особливих вимог до електрики та кондиціювання. IBM 610 важив «всього» 360 кг і доступним його назвати складно: коштував цей комп’ютер $55 000.

Випустили IBM 610 у 180 екземплярах через 9 років після початку розробки. За цей час він встиг дуже застаріти — був повільним та обмеженим у можливостях.

Історія появи ПК

Не тільки IBM хотіла створити «маленький» комп’ютер. Цим питанням займалися інші компанії та країни. Далі розповідаємо про пристрої, що призвели до появи ПК у сьогоднішньому розумінні.

Перші кроки

«МІР» («Машина для інженерних розрахунків»)

Одна з перших у світі ЕОМ, призначена для одного користувача. Її розробили у Києві під керівництвом академіка В. М. Глушкова у 1965 р.

У неї було модульне виконання, оперативна пам’ять на феритових сердечниках, зовнішня пам’ять на перфострічці та виведення інформації на друкарську машинку. Важила ця машина близько 400 кг.

Datapoint 2200

Цю модель створила та почала постачати техаська компанія Computer Terminal Corporation у листопаді 1970 р.

Спочатку в Datapoint робили лише термінали, які можна під’єднати до мейнфреймів інших виробників. Але Datapoint 2200 відрізнявся від інших продуктів — він був програмованим пристроєм, який міг емулювати інші подібні термінали. Це був один корпус вагою 25 кг із маленьким прямокутним монітором, можливості якого відповідали перфокарті від IBM — 12 рядків по 80 символів у кожному. Перфокарта IBM була одним із найпопулярніших носіїв інформації на той момент.

Базова модель з 2 кБ оперативної пам’яті коштувала $6 000. На 16 кБ — $7 800, що при переведенні на нинішній курс становить майже $50 000.

Kenbak-1

Kenbak-1 був представлений майже одночасно з Datapoint 2200. Він важив 6 кг і коштував $750, що в 4 рази легше і в 8 разів дешевше за базову модель Datapoint.

Цей пристрій мав лише 256 байт оперативної пам’яті без можливості розширення. Клавіатур та монітора не було — за введення та виведення інформації відповідали перемикачі та лампочки.

Найбільша програма на цьому пристрої — тривимірні «хрестики-нулики». Така велика для нього, що пам’яті не вистачало навіть на те, щоб визначити переможця.

Kenbak-1 був представлений як навчальний комп’ютер, але свою аудиторію не знайшов. Компанія Kenbak Corporation закрилася через два роки, встигнувши продати лише 40 пристроїв.

Checkpoint: Поява CPU

Справжня історія почалася в 70-х, коли з’явилися CPU — мікропроцесори, що поміщаються в одну мікросхему. Це дозволило дуже спростити конструкцію комп’ютерів.

Micral N Франсуа Жернелла

Це перший ПК на базі CPU, а саме 8-бітного Intel 8008.

У раннього прототипу цього пристрою було 2 кБ пам’яті, а введення-виведення відбувалося за допомогою перемикачів і лампочок. У 1973 році цю модель можна було купити за 8 500 франків або $1 300.

SCELBI Ната Водсворта

Ще одна рання модель мікрокомп’ютера на базі Intel 8008. Вона поступила в продаж в 1974 році та продавалася в зібраному вигляді, або в комплекті з п’ятьма основними друкованими платами та можливістю розширення пам’яті до 16 кБ. У базовій системі використовувалася передня панель з 11 перемикачами та світлодіодами для входу та виходу.

Mark-8 та Altair 8800

Micral N та SCELBI не знайшли свою аудиторію серед покупців, але ними зацікавилися радіоаматори.

У липні 1974 року в журналі Radio-Electronics опублікували опис «персонального мінікомп’ютера» Mark-8. Його створив аспірант політехнічного університету штату Віргінія Джонатан Тітус. Це була брошура зі схемою пристрою. Вона передбачала готову друковану плату та деталі, які користувачеві потрібно було збирати самостійно. За схему автор просив $5 і отримав приблизно 7500 замовлень.

Через пів року в журналі Popular Electronics, який раніше відмовився від проєкту Титуса через складність його конструювання, опублікували Altair 8800 і BASIC.

Altair 8800 — мікрокомп’ютер Еда Робертса — коштував $439 за набір деталей для складання та BASIC від Micro-soft (тоді ще був дефіс у назві) як платне доповнення. Це перша широко відома та комерційно успішна модель ПК.

Пізніше з’явилося багато пристроїв, які хотіли повторити успіх Altair 8800. Найзнаменитішим із них став Apple I Стіва Возняка.

IBM Model 5100

В 1975 IBM випустила мінікомп’ютер Model 5100. Він став одним з перших портативних комп’ютерів: в одному корпусі помістилися клавіатура, дисплей з діагоналлю в 5 дюймів, пристрій для запису на магнітну стрічку і процесор власного виробництва.

Коштував цей комп’ютер від $9 000 за версію з 16 кБ оперативної пам’яті та емулятором мови APL від System/360 до $20 000 за покращену версію.

У 1977 році з’явилися доступніші моделі: Apple II, Commodore PET і Radio Shack TRS-80. Вони коштували від кількох сотень доларів і йшли в комплекті з монітором, клавіатурою та інтерпретатором BASIC. Ці моделі швидко завоювали ринок домашніх комп’ютерів у США.

Як з’явився PC IBM

В 1980 році частка IBM на ринку великих комп’ютерів становила 70%, але в цілому за минулі десять років вага компанії знизилася на 28%. Вона більше не могла ігнорувати ринок портативних комп’ютерів.

IBM змінили керівництво та навіть погодилися використовувати процесори інших виробників у своїх моделях.

Спробувати створити домашній комп’ютер вирішив Вільям Лоу — керівник лабораторії у підрозділі Систем початкового рівня IBM. У серпні 1980-го він представив на папері прототип пристрою, зібраного з готових компонентів інших виробників. Така концепція була не властива IBM, але компанія все ж реалізувала цю ідею.

Так з’явився проєкт із кодовою назвою Acorn, розробкою якого керував Філіп Дональд Ейстрідж. Його команда мала всього рік на реалізацію проєкту, тому розробники вирішили орієнтуватися на перевірені та стандартизовані технології, а головне — на відкриту архітектуру.

Так для IBM PC процесором стала модель 8088 Intel, що працює на швидкості 4,77 МГц. Від більш просунутої повністю 16-бітної моделі 8086 вона відрізнялася 8-бітною зовнішньою шиною. Це дало заощадити на контролерах та оперативній пам’яті. У базовій версії вона була 16 кБ і могла розширюватися до 256 кБ у більш просунутих версіях.

Комп’ютер був без жорсткого диска, але підтримував накопичувачі на 5-дюймових дискетах. Для них можна було поставити один або два приводи, або обійтись без нього. Модель без приводів коштувала $1565 і була чимось на зразок домашньої приставки, оскільки підключалася до касетного магнітофона та телевізора.

Найпросунутіша версія коштувала втричі дорожче. У неї було 64 кБ пам’яті, кольорові CGA-адаптер та монітор, два дисководи та матричний принтер. Ще в такій комплектації було 5 слотів розширення для карток на шині ISA. У більшості моделей два або три слоти займали відеоадаптер, флоппі-контролер або послідовний порт, але все ж таки місце для інших пристроїв залишалося.

У комплекті з IBM PC було керівництво користувача на кілька сотень сторінок із докладними схемами пристроїв, що допомагало з ним розібратися. Це стало однією з переваг IBM PC.

Цікаво, що програмне забезпечення для цього комп’ютера було у трьох варіантах. Воно відрізнялося залежно від моделі: базової «касетної», покращеної «дискетної» та «просунутої» моделі з підтримкою графіки. При цьому для роботи з дискетами потрібно було окремо купити ще й операційну систему, оскільки заздалегідь поставити ОС CP/M-86 не вдалося. Замість неї компанія представила IBM PC-DOS від Microsoft, яку можна було купити за $40.

Більшість програм, анонсованих для IBM PC, були офісними. Це були:

Електронні таблиці VisiCalc за $200
Текстовий редактор EasyWriter за $175
Комплекси по веденню фінансів і бухгалтерії за $595 кожен
Відома текстова гра від IBM з Microsoft в ролі продюсера «Microsoft Adventure» за $30

Популярності IBM PC додала продумана рекламна кампанія. Агентство Lord, Geller, Federico, Einstein, Inc. обрало для неї Чарлі Чапліна, якого зіграв мім Білл Скаддер. Ідея була в тому, щоб показати доступність комп’ютера звичайній людині: за ціною, розмірами та простотою використання. Адже все можна було знайти в інструкції.

Перший ролик під назвою The House вийшов у листопаді 1981 року і цілу хвилину показував аудиторії доступність комп’ютера. Реклама виконала свою мету — вона привернула увагу аудиторії та заразом отримала кілька спеціальних премій. IBM вирішила продовжити тему та випустила цілу серію схожих роликів, а також використала цей концепт у друкованій рекламі.

Швидка популярність цього комп’ютера здивувала не лише конкурентів, а й саму компанію. Керівництво IBM спочатку не надто розраховувало на успіх цієї моделі.

Але вийшло так, що компанія за два роки змогла отримати свою частку ринку персональних комп’ютерів, наздогнавши Apple та Tandy Corporation. Її частка зросла з 0 до 40%. За оцінками аналітиків, лише за 1982 рік IBM продала від 175 до 200 тисяч комп’ютерів цієї моделі.

Чому IBM PC став таким успішним?

У жовтні 1981 року у журналі Byte вийшов огляд IBM PC. У ньому виділили два ключові рішення, які зробили цю модель такою успішною, якщо не брати до уваги потужну апаратну платформу:

Орієнтація на сторонніх розробників ПЗ, що вже мають власні готові рішення
Детальна інформація та допомога незалежним авторам програмних додатків та виробникам периферійних пристроїв.

У 1984 році цей же журнал зазначив, що IBM зайняла вільне місце в самому центрі ринку з великою кількістю інших гравців.

Крім відкритої архітектури та потужного процесора відзначалися ще можливість виводити на екран символи у 80 колонок, текстові редактори та клавіатура з функціональними клавішами та стрілками для управління курсором, що дозволяють реалізувати це на практиці. Apple та інші конкуренти не могли цього запропонувати.

Сучасні дослідники додають ще вагомість бренду компанії, через що IBM змогла привернути багато уваги до свого продукту.

У IBM PC були й недоліки на тлі конкурентів. Наприклад, це стосувалося позиціювання як «домашньої ігрової приставки». Її графічні та звукові характеристики поступалися більш доступному Commodore 64.
Проте саме ця система і наступні моделі — IBM PC/XT, PC/AT — вплинули на обладнання, яке ми використовуємо зараз. У той час як від Apple II, Commodore PET, TRS-80 у нинішніх пристроях мало що лишилося.